вівторок, 5 квітня 2016 р.

Токар - професія мого батька

Токар — робітникфахівець, який обробляє різанням обертові заготовки для виготовлення тієї чи іншої деталі з дерева, металу, оргскла, пластмаси тощо.

На початку XVIII століття у токарній справі відбулися докорінні перетворення: був створений механічний пристрій для різця — супорт. Важливе значення в історії токарної справи мало вдосконалення приводів. Спочатку верстат приводився у рух мускульними зусиллями людини чи свійських тварин. Згодом на зміну їм прийшла парова машина. З появою електричного струму токарний верстат став таким, яким ми звикли його бачити.
Сучасна токарна справа розвивається у тісному зв'язку з науково-технічним прогресом. З кожним роком впроваджуються у виробництво високоякісні різці з нових матеріалів і сплавів, удосконалюється їх конструкція і геометрія. Створюються нові автоматичні лінії, верстати з числовим і програмним управлінням (ЧПУ). Промислові роботи завершують комплексну автоматизацію, залишаючи людині функцію контролю й оперативного управління виробничим процесом.
На мою думку, ця професія є досить затребуваною серед робочих спеціальностей, але, в свою чергу, і досить важкою. Знаючи, як працює мій батько, я вважаю, що ця професія має оплачуватись вище, ніж це є на даний момент.

Немає коментарів:

Дописати коментар